Ментальне здоров’я українського рекрутера 2023: результати опитування

Нещодавно CleverStaff провів всеукраїнське опитування фахівців у галузі Human Resources з метою дослідити їх емоційно-психологічний стан. В опитуванні взяли участь 272 українських фахівця з рекрутингу та НR, а збір даних тривав протягом травня-червня 2023 р.  

Отримані відповіді лягли в основу дослідження, яке охопило низку питань, актуальних для галузі. В їх числі:

• середній рівень навантаження на спеціаліста протягом місяця;
• щоденні задачі, які забирають найбільше часу;
• готовність компаній до автоматизації рутинних процесів;
• позитивні та негативні аспекти, які впливають на емоційний стан;
• рівень задоволеності від роботи;
• взаємини всередині команди і з керівництвом, їх вплив на ментальне здоров я та ефективність спеціаліста.

Результати цього дослідження можуть бути корисними для HR-департаментів та їх керівників для впровадження нових рішень, які здатні покращувати не лише операційну ефективність, а й позитивно впливати на психоемоційний стан співробітників, попереджаючи прокрастинацію та вигорання.

Отже, запрошуємо ознайомитися з результатами. 

Соцдем характеристики

Всього в опитуванні взяло участь 272 респондентів – 248 жінок (91%) та 24 чоловіка (9%). Ядро опитаних (56%) склали фахівці у віці 25-35 років. До 25 років – 23%; 35-50 років – 20%; 50+ років – 1%.

Географія

Найбільша кількість опитаних проживають у Києві (34%), Львові (18%), Дніпрі (6%), Харкові (4%), Одесі (4%), Вінниці (3%), Рівному (1,5%). Інші міста України набрали менше 1,5%. 1% респондентів, які взяли участь в опитуванні, нині перебувають у країнах Євросоюзу: Польща, Іспанія, Португалія, Австрія, Словаччина.

Посада

За посадами учасники опитування розподілились наступним чином: 58% – лінійні рекрутери та сорсери, 18% – HR-менеджери і 24% – керівники різних ланок: Recruiting Team Lead, HRD, керівники департаментів управління
персоналом тощо.

Досвід роботи

Більше половини опитаних – 52% – мають досвід роботи від 1 до 5 років; 26,5% – 5-10 років, 13% – до 1 року і 8,5% – понад 10 років. При цьому переважна більшість рекрутерів та HR-менеджерів (56,5%) мають досвід 1-5 років в професії. А керівники (45%) мають за плечима від 5 до 10 років досвіду. Таким чином, для отримання керівної позиції в HR та рекрутингу сьогодні в Україні фахівцю бажано мати досвід роботи 5+ років.

Скільки годин на тиждень ви в середньому приділяєте роботі?

Опитування показало, що 51% фахівців працюють стандартні 40 годин на тиждень. З них – 55% рекрутерів та HR-ів працюють повний робочий день, але без овертаймів. І лише 28% з них стверджують, що постійно перепрацьовують.

Тих, хто працює меншу кількість годин (від 20 до 40) – 16,5%. Ну і найменший відсоток тих, хто працює до 20 годин на тиждень – 4,5%. Серед керівників ситуація виглядає інакше: 45% постійно перепрацьовують (понад 40 годин на тиждень) і лише 37% працюють в межах норми.

Скільки вакансій в середньому в місяць ви закриваєте?

В ході опитування з ясувалось, що 53% респондентів закривають до 3-х вакансій на місяць, 19% – від 3 до 5-ти, 13% – від 5 до 10 вакансій, 6,5% – понад 10 вакансій на місяць, а 8,5% – не займаються наймом взагалі.
Як бачимо, для переважної більшості опитаних навантаження по вакансіям некритичне. Адже закриття до 3 вакансій на місяць, навіть в умовах дефіциту певних фахівців, задача цілком реальна.

Максимальна кількість співбесід, яку вам довелося провести в один день?

Для більшості респондентів (37%) – це 5 співбесід на день. Навантаження велике, але все ж посильне. Далі показники розташувалися наступним чином: 19% – мають по 8 співбесід на день, 17,5% – максимум 3.
Для 12,5% опитаних бували дні, коли доводилося проводити і понад 10 співбесід, для 4% – максимум 10 співбесід на день, 10% – взагалі не проводять співбесіди з кандидатами.

Які щоденні задачі займають більше за все часу?

На першому місці за витратами часу – пошук кандидатів, так відповіли 71% опитанних. Так відбувається, ймовірно, через те, що майже в усіх галузях кандидатів нині в рази більше, ніж вакансій – на це вказує той факт, що більшість опитаних опрацьовує не більше 3-х вакансій на місяць. Але далеко не всі кандидати відповідають вимогам замовника. Тому рекрутерам доводиться в прямому сенсі відшукувати «зірок». Цей пошук та первинна оцінка і займають багато часу.
На другому місці за витратами часу – проведення співбесід – 45,5%.
На третьому місці спеціалісти зазначили листування з кандидатами та скрінінг (41%), вони забирають по 41% часу відповідно.
Крім цього, 36% рекрутерів вказують на досить тривалий процес погодження кандидата з замовником. Ще 18,5% витрачають багато часу на ведення звітності, 17,5% – на підготовку та організацію співбесід. А 14% рекрутерів
хотіли б скоротити витрати часу саме на створення та розміщення вакансій.

Чи користуєтеся ви системами для автоматизації рекрутингу?

60% респондентів відповіли, що користуються тими чи іншими ATS та програмами для оптимізації процесу рекрутингу. В той самий час 40% відповіли, що не використовують в роботі системи для автоматизації.

Якими програмами/системами ви користуєтеся?

Більшість опитаних – 43% – відповіли, що користуються CleverStaff, 7% – Hurma, 5% – Datex Recruit (російське програмне забеспечення, попередня назва – E-Staff), 3% – PeopleForce.
Серед інших софтів, які згадувались: CУН від Work.ua, PersiaHR, HuntFlow, TurboHiring, Monday, Breezy, GreenHouse, Zoho, 1C, Lever, SmartRecruters, саморобні ATS.
При цьому всі юзери ATS прагнуть нових поліпшень і вдосконалень своїх систем. Так, користувачі CleverStaff бажають розширення можливостей звітності, а також чекають появи мобільного додатку.
Користувачі Hurma скаржаться на часті баги в системі та погану кастомізацію під задачі рекрутингу.
Користувачі російського Datex Recruit (колишній E-Staff) скаржаться на складність та повільність роботи софту, і 25% з них хочуть змінити систему.
Користувачі PeopleForce хотіли би покращити можливості роботи з масовим підбором.

Які основні задачі повинен виконувати софт для автоматизації рекрутингу?

75% фахівців важають, що основною задачею софту є збір та систематизація даних. 73% відповіли, що софт має автоматизувати дрібні рутинні задачі. 72% проголосували за те, що головна задача ATS – заощаджувати час рекрутера, а також спрощувати ведення та використання бази кандидатів.

Відповіді по іншим пунктам розподілилися наступним чином:

• 68% – створювати автоматичні звіті;
• 57% – виконувати роль “органайзера” та єдиного вікна для роботи;
• 49% – прискорювати пошук кандидатів;
• 35% – прискорювати створення та розміщення вакансій на job-сайтах;
• 33,5% – прискорювати закриття вакансій;
• 26% – організовувати комфортну командну роботу з замовником;
• 25% – організовувати віддалену роботу команди рекрутерів.

Загалом, оцініть за шкалою від 1 до 5 наскільки ви задоволені тим, як організована ваша щоденна робота?

Як бачимо, всього 11,4% опитаних цілком задоволені тим, як організована їх щоденна робота, і 1,8% – вкрай незадоволені.
Також опитування додатково показало, що ті, хто працює з ATS, організацію своєї роботи в середньому оцінюють на 4 бали, а ті, хто працює без допомоги сучасних софтів лише на 3 бали.

Щоб ви хотіли покращити у своїй повсякденній роботі?

При цьому бажання рекрутерів, HR і керівників щодо змін в роботі відрізняються. Наприклад, для рекрутерів на 1-му місці важливо пришвидшити пошук потрібних кандидатів, на 2-му – бачити свій прогрес і автоматизувати
рутину. Серед HR навпаки – на 1-му місці бажання бачити свій прогрес і вже потім – автоматизувати рутину.
В той же час для керівників саме автоматизація процесу – найбільш пріоритетна задача. І цілком очікувано, що 55% респондентів прагнуть автоматизувати роботу, адже це напряму впливає на швидкість пошуку, оцінки
та спілкування з кандидатами.
Бажання тих, хто поки що працює без АТS, часто стосуються саме систематизації роботи, можливості отримувати чіткі задачі і план на день, простежується потреба бачити свій прогрес та помічати досягнення, а також
прагнення до самоорганізації, ініціативності, покращення домовленості з колегами по команді тощо.
Фахівці, які вже використовують ATS, хочуть покращень дещо іншого “ґатунку”. Наприклад, більшого розуміння ситуації від замовника, коли той висуває нереалістичні вимоги або надає лише негативний фідбек. Також їх турбує поліпшення комунікації – як всередині команди, так і між відділами, залученими в онбордінг чи офбордінг працівника. Тобто ця група технологічно та операційно вже налагодила роботу відділу – іншими словами, заклала «фундамент». І тому прагне покращувати те, на що софт не впливає напряму.

Оцініть за шкалою від 1 до 5, як часто ви відчуваєте стрес на роботі?

Опитування показало, що часто стресують на роботі 36,4% спеціалістів. При цьому рекрутери та керівники вважають свою роботу помірною за рівнем стресу, а от HR-ри відчувають стрес частіше за інших.

Що викликає найбільше занепокоєння або демотивує в роботі?

Більше за все HR-ів та рекрутерів (49%) засмучує відсутність позитивного фідбеку від керівництва та замовників. А 54% керівників демотивовані через надвелике навантаження на роботі. Також у 24% опитаних викликає
занепокоєння технологічна відсталість компанії та/або погано організований робочий процес.
Серед цікавих відповідей траплялись і такі: недостатня завантаженість через нестабільність ринку, недостатня кількість вакансій та повільне їх закриття через зависокі вимоги або особисті якості замовника, складні вакансії тощо.

Що допомагає повернутися у спокійний стан, коли на роботі ви відчуваєте стрес чи напруження?

Що викликає найбільшу радість та задоволення від роботи?

Що вам допомагає працювати ефективніше?

Цікаво, що рекрутерам і HR, які користуються ATS, допомагає ефективніше працювати саме підтримка керівництва та команди – вона на 1-му місці. А вже потім – системність в організації процесу. Для керівників на перший план виходить системність + робота з професійними ATS. На їх думку, це must have для ефективної роботи.
І навпаки: всі опитані, хто працює без софту, спочатку прагнуть до системності в роботі. Для них саме це на 1-му місці. А вже потім – допомога та підтримка колег і керівництва.
Попри це, всі спеціалісти дуже високо оцінюють підтримку колег та керівництва, як ключовий елемент їх ефективності. А для рекрутерів та HR-ів це важливіше за роботу з ATS, системність та навіть мотиваційну програму.

Наскільки великий у вас колектив?

Зважаючи на важливість колективу для переважної більшості опитаних, ми з’ясували чисельність їх команд. Отже, 25% – до 5 осіб, ще 25% – до 50,

24% – до 10, 20% – понад 50 людей в колективі, 6% – працюють самостійно. При цьому в сфері IT та рекрутингових агенціях команди невеликі – здебільшого працює до 10 людей. В FMCG, на виробництвах, в сфері гуртових продаж, медицині і фармації загалом великі колективи (50 і більше), але HR-департамент частіше за все налічує до 5 людей.

Чи помічають та визнають ваші здобутки колеги, керівництво компанії?

При цьому, спостерігається закономірність, що частіше зазначають досягнення рекрутерів ті компанії, в яких є ATS. Це легко пояснити тим, що будь-який софт збирає та оцифровує дані по ефективності роботи того чи іншого фахівця, і завдяки системі звітності стає легше помічати командні або індивідувальні успіхи.

Яким чином керівництво компанії зазначає ваші досягнення?

Як бачимо, 81% фахівців зазначають, що отримують похвалу від керівництва на словах та/або у вигляді фінансової мотивації.

Оцініть за шкалою від 1 до 5, наскільки ви задоволені стосунками, які склалися в вашому колективі?

Як бачимо, лише 2,2% респондентів не задоволені мікрокліматом та стосунками в колективі.

Чи плануєте ви змінювати сферу діяльності?

Більше половини опитаних (56,6%) не планує змінювати сферу діяльності у найближчій перспективі – що виглядає досить позитивно. Проте важливо звернути увагу на відсоток тих, хто замислюється про зміну (35,7%). Це велика кількість спеціалістів, які вже знаходяться на етапі роздумів або пошуків іншої професійної сфери через недостатню мотивацію та невдоволення своєю поточною роботою. І це великий потенціал для покращень, щоб зберегти досвідченних фахівців на своїх робочих місцях.

Висновки

Опитування показало, що не дивлячись на те, що більше половини (55%) українських рекрутерів та HR працюють без овертаймів і не відзначають надмірного навантаження в роботі, факти емоційно-психологічного
пригнічення, професійного вигорання і бажання змінити роботу існують на високому рівні. В дослідженні вдалося встановити численні фактори ризику, які прямо або опосередковано впливають на ментальний стан опитаних і несуть негативні наслідки як для окремих команд, так і для галузі Human Resource в цілому.
У підсумок включаємо основні тези, на які першочергово слід звернути увагу тим, кому небайдужий власний емоційний стан та психологічний «добробут» колективу – і не в перспективі, а вже сьогодні.

Отже, опитування виявило наступні фактори:

✅ 43,7% респондентів незадоволені або оцінюють на “трієчку” організацію своєї повсякденної роботи;
✅ 55% рекрутерів та HR-ів прагнуть автоматизувати рутину за допомогою сучасних технологій;
✅ 45,6% фахівців вважають свою роботу дуже стресовою і навіть надстресовою;
✅ Для 47% опитаних головний демотиватор в роботі – відсутність позитивного фідбеку від керівницта або замовників;
✅ 60% хочуть бачити і відзначати власний прогрес і досягнення;
✅ 66% відверто наголошують, що саме підтримка керівництва та колективу допомагає працювати ефективніше. А саме цього їм і бракує;
✅ 43,4% фахівців недостатньо задоволені та вмотивовані своєю роботою, через це планують або замислюються над зміною діяльності.

43,4% – досить вагомий показник, який означає, що майже кожен другий рекрутер або HR-менеджер замислюється над зміною роботодавця або професії. Це обумовлено роботою в доволі стресовому середовищі, з
прагненням і не завжди можливістю покращити комунікацію з командою та замовником, працювати з сучасними технологіями, отримувати якісний зворотній зв’язок і бачити, що внесок спеціаліста та його успіхи гідно відзначені з боку керівництва. Всі ці фактори доволі критично впливають на психоемоційний стан, а тому заслуговують на увагу всіх, хто працює у сфері Human Resources і дбає про своє ментальне здоров’я.

CEO CleverStaff Євген Ізотов та проектна команда цього дослідження щиро дякує всім, хто взяв участь в опитуванні та підтримав його. Сподіваємося, що результати дослідження будуть мати практичну цінність для українського HR-ком’юніті.