Як працює гейміфікація у всьому світі: яскраві та результативні кейси

85% співробітників виявляють більшу зацікавленість, коли в робочий процес запроваджується гейміфікація. Про це йде мова у дослідженні Growth Engineering. І цілком закономірно, що у перспективі до 2025 року HRD розглядають гейміфікацію як одне з найбільш результативних рішень. Адже на цей момент більше половини світової робочої сили будуть складати мілленіали, які виховані на онлайн-іграх и які прагнуть змагатися один з одним навіть у рутинних робочих моментах. Ну а нетривіальна гейміфікація якісно задовольнить їх «ігровий апетит».
У свою чергу, експерти Gartner стверджують, що гейміфікація в тому або іншому форматі запроваджена вже більш ніж у 70% компаній, які входять до списку Global 2000. І ця тенденція буде лише зростати. Сьогодні є багато прикладів гейміфікованих підходів, котрі показали і довели свою результативність. Давайте розберемо, на нашу думку, найбільш вдалі з них.
Є багато цікавих кейсів, коли гейміфікація ефективно імплементується в освіту, бізнес, маркетинг і навіть… службу в армії. Мова йде про військову гру-симулятор, яку почали використовувати в армії США для тренування і навчання солдатського корпусу. Полковник і професор Військової академії США Касей Уардинскі так висловився про створення гри America’s Army: «Необхідно використовувати комп’ютерні ігрові технології для зображення віртуального солдатського досвіду, який допоміг би залучити, проінформувати і розважити аудиторію». І з цим не посперечаєшся!
Якщо розглядати гейміфікацію в бизнесі, то тут важливо залучати клієнтів до прямої взаємодії, яка спрямована, наприклад, на збільшення продажів. Навіть найпростіша схема «Знайди промокод в пачці і зареєструй на сайті» – і нині працює.
Гейміфікація успішно зарекомендувала себе і в освіті. Адже навіть рутинне домашнє завдання з нудної необхідності можна перетворити на розважальний квест з проходженням рівнів, отриманням бонусів тощо. Залученість «учнів» підвищується в рази!

Популярність гейміфікації в HR пояснюється тим, що розповсюджені методи мотивації застаріли та втрачають ефективність. Особливо це стосується поколінь Y і Z – молодих співробітників, які з дитинства звикли до «проходження рівнів» і які завжди прагнуть позмагатися.
Гейміфікацію можна також використовувати при прийомі на роботу, наприклад, пропонуючи кандидату проходити різні рівні з тестами, квестами. Чим успішніше – тим більше шансів влаштуватись на роботу.
Тому з кожним роком ігрові механіки стають складніші, більш захоплюючі, вдосконалюючи діалоги з «гравцем», сценарій, спецефекти, графіку. При цьому головною складовою залишається шлях «Від» і «До», який потрібно пройти для досягнення мети.

Види і інструменти гейміфікації

В книзі «Вовлекай и властвуй» Кевин Вербах поділяє гейміфікацію на 3 види: внутрішню, зовнішню і ту, яка змінює поведінку.
Внутрішня гейміфікація орієнтована на співробітників компанії. Вона потрібна для досягнення конкретних цілей, укріплення корпоративної культури, підвищення загальної організаційної ефективності команди.
Зовнішня гейміфікація – це взаємодія з потенційними покупцями/клієнтами. Схема наступна: залучаємо клієнта до гри, створюємо приємні емоції – готуємо підгрунтя для здійснення покупки або підвищення лояльності.
Гейміфікація, яка змінює поведінку, спрямована на формування нових звичок. Найпростіший приклад – додаток Nike з підрахунком кілометражу «пробігу» і публікацією результата в соціальних мережах.

В залежності від виду гейміфікації, в роботу можуть впроваджуватись різні ігрові механіки: рейтинги, рівні, статуси, таблиці лідерів, бейджі, очки, віртуальна валюта і т.д.
Основа будь-якої гри – мотивація. У внутрішній гейміфікації добре працюють заохочення, у зовнішній – сервіс, знижки і бонуси. Мотивація повинна підігріватись «відкриттями» – нових рівнів, наприклад, а також отриманням статусу. Реалізувати це можна шляхом демонстрації ігрового прогресу, результатів, ТОП-таблиці тощо. Ну і, зрозуміло, лідерів і переможців важливо нагороджувати – матеріально або емоційно, в залежності від інтересів «геймерів».

Гейміфікація: світові кейси

Подивимось на прикладах, як великі компанії використовують гейміфікацію для вирішення бізнес-завдань.
Так, Amazon запропонував співробітникам складів у Великобританії і США позмагатися у збиранні замовлень – на добровільній основі. На складах встановили великі екрани з віртуальними іграшками «Будівник замків» і «Гонщик». Працюючи, вони накопичували особисті рекорди, завдяки яким «будували замки» або «ганяли» на суперкарах. Чим швидше співробітник справлявся з завданнями, тем активніше росте його замок або їде машинка.

В якості нагороди видавалась внутрішня валюта, якою можна розрахуватись за футболки, пляшки з водою, сувенірну продукцію. Проєкт очікування виправдав: робота стала менш рутинною, співробітники – стараннішими, знизилась кількість помилок, зросла продуктивність.
Перший гейміфікований проєкт в Microsoft був направлений на пошук лінгвистичних помилок у ПО і адресований тестувальникам. Робота в них дуже рутинна, бажаючих працювати в цьому напрямку небагато.
Після впровадження системи PBL (points, badges and leaderboards – очки, значки і рейтинги) кожна знайдена помилка приносила працівнику одне очко в його особисту скарбничку.
Пізніше виявилось, що бажання накопичувати очки стимулювало команду працювати з дому і на вихідних. Протягом проєкту було виявлено близько 7 тис. мовних помилок, що значно перевищувало середні показники за попередні періоди..
А ось телекомунікаційна компанія Yota одного разу впровадила гру для співробітників за мотивами «Зоряних війн». Як все відбувалось: декілька місяців команда точок продажу перебувала на Світлій стороні, а на Темній – плани продажів. Щоб вийти переможцями зі змагання, потрібно було активно нарощувати «військовий» потенціал – на «відмінно» виконувати план з продажів і навчання. Так, для зарядки акумулятора корабля важливо було понаднормово продавати модеми, а щоб мати можливість постріляти з лазера – SIM-карти, і т.д. Ті, хто показав себе краще і старанніше за інших, нагороджувались бонусами і преміями.

Гейміфікація в Україні. Виконав? Отримай!

В Adtelligent, яка спеціалізується на рекламі і просуванні інтернет-медіа, працює проєкт з гейміфікації Campaign to gain. Його суть – в спеціальній системі бонусів і фішок, які нараховуються і видаються за різні види активності. Співробітники їх можуть обміняти на брендову продукцію Adtelligent, абонементи в спортзал, на масаж тощо.
В MacPaw також є своя система мотивації у вигляді внутрішньої валюти – «фіксів», за які можна купити снеки і напої в спеціальних автоматах. «Фіксами» можна ділитися з колегами – наприклад, подякувати за допомогу в роботі. Тімліди нараховують кожному співробітнику по одному «фіксу» на тиждень. Можна отримати і більше, якщо активно залучатись в робочі процеси і брати участь у житті офісу і компанії.
З початку створення Reprezent – компанії з дизайну презентацій – її засновників хвилювало, щоб співробітники постійно освоювали нові навички. Але у співробітників, як правило, не завжди доходили руки до навчання. Рішення було знайдено у вигляді нарахування коїнів за час, витрачений на самоосвіту.
В спеціальному додатку кожному скілу приназначена «вага» в коїнах – в залежності від важливості цієї навички для роботи. Співробітники отримують монети не за результат, а за сам час, проведений за навчанням. За накопичені коїни можна отримати як матеріальні блага (снеки), так і нематеріальні (вихідний, урок водіння і т.д.). Таким чином, за півроку команда Reprezent загалом заробила 11710 коїнів, витративши близько 250 годин на вивчення нового.

Гейміфікація в рекрутингу: ловим покемонів і відбиваємо кібератаки

Безпосередньо в рекрутингу гейміфікація може ефективно використовуватись в побудові самого процесу пошуку і підбору персоналу, а також для тестування і перевірки професійних навичок кандидата.
Наприклад, рекрутери канадської Abell Pest Control (компанія з боротьби з комахами-шкідниками і гризунами), дійшли висновку, що той, хто ловить покемончиків, дуже схожий на… відповідального борця з шкідниками. Адже він також мандрує локаціями і ловить усіляких підозрілих істот! Тому, коли весь світ грав у Pokémon GO, Abell Pest Control придбала більше 100 ігровых і аналогічних за сюжетом «приманок», направивши їх на «полювання» на майбутніх співробітників.
Цікавий досвід комунікаційного агентства Saatchi&Saatchi. Тут розробили додаток, за допомогою якого можна було цікаво подати і відправити свою ідею: записати, сфотографувати і отримати фідбек. У такий спосіб вони шукали нового креативного директора, здатного здивувати і запропонувати щось зовсім нове і унікальне. Про цю рекрутингову кампанію разповіли ЗМІ, піднявся правильний PR-шум і був знайдений суперкандидат.

Британський Центр урядового зв’язку (GCHQ) запустив цілу кампанію для пошуку юних талантів, здатних захистити країну від кібератак. Їм був запропонований складний пазл, який потрібно було скласти, щоб отримати секретний код. Тільки 1% із 200 тис. кандидатів вирішили завдання. З того часу GCHQ шукають тільки тих, чиї таланти демонструються на практиці.

Тему алгоритмічних пазлів активно використовує і Google. Тим, хто хоче працювати тут, пропонують пройти декілька раундів в Google Code Jam. Це надзвичайно масштабний проєкт, який об’єднує велику кількість учасників, різні технології і мови, різні рівні змагань і бонусування. Дещо схоже є і в IBM.

Робимо висновки

Роботодавці, які впроваджують гейміфікацію в процеси рекрутингу, відзначають багато позитивних факторів. Серед них –

• можливість «на ділі» оцінити навички, досвід і поведінку кандидата за критеріями, важливими для компанії чи посади;
• незалежний «аудит» комунікативних якостей і творчих здібностей кандидата;
• можливість сформувати аргументовану відмову, якщо кандидат не підходить;
• відмінний внутрішній і зовнішній PR бренду роботодавця на ринку праці.

Компанії, які використовують гейміфікацію на етапі залучення, підбору і подальшої мотивації спеціалістів – однозначно виграють. Це дуже чітко проявляється у формуванні хорошої команди, якісної робочої атмосфери, підвищенні продуктивності. Тому що на «каву з пряниками», «офіс у самому центрі» і «молодий веселий колектив» вже не «спіймати» гідних спеціалістів.
Відзначимо, що наша команда також працює в цьому напрямку, і зовсім скоро CleverStaff поділиться з вами особистим досвідом впровадження в автоматизовану систему рекрутингу цікавих ігрових механік. Слідкуйте за оновленнями в нашому блозі!