Ментальне здоров’я українського і польського рекрутера: чи є різниця?

У 2023 і 2024 рр. компанія CleverStaff, розробник софту для рекрутингу, провела два великих опитування серед українських і польських фахівців у галузі Human Resources на тему ментального здоров’я і – порівняла результати. Що з цього вийшло – читайте далі! 

Бекграунд 

Рік тому командаCleverStaff натрапила на американське дослідження про ментальне здоров’я фахівців в галузі Human Resources. Воно встановило багато факторів, які прямо чи опосередковано впливають на їх психоемоційний стан. Зацікавившись, ми вирішили провести подібне опитування в Україні (травень-червень 2023), а трохи згодом і в Польщі (листопад 2023 – січень 2024) – для порівняння.

Про опитування

Обидва опитування охопили багато аспектів – ймовірних причин стресу та вигорання. Для цього ми проаналізували середній рівень навантаження на українського і польського спеціаліста протягом місяця, щоденні задачі, які забирають найбільше часу, фактори, які впливають на його емоційний стан і взаємини в команді тощо. Це дозволило зрозуміти ситуацію і порівняти.

Отже, дивимось.

Портрет респондентів

• В українському опитуванні взяли участь 272 респонденти (жінки – 91%, чоловіки – 9%). Серед них – сорсери, рекрутери, HR-менеджери, тім ліди, HRD. Ядро опитаних (56%) склали фахівці у віці 25-35 років.
• У польському – 376 польських фахівців аналогічних спеціалізацій (жінки – 88%, чоловіки – 12%) з майже подібним ядром – фахівці 25-35 років (56,4%). 
• Переважна більшість респондентів – мешканці великих міст України (Київ, Львів, Харків, Одеса) і Польщі ( Варшава, Вроцлав, Краков, Катовіце).
• За посадами українська аудиторія розподілилась так: 58% – рекрутери та сорсери, 18% – HR-менеджери і 24% – тім ліди, керівники відділів, НRD.
• Серед польських учасників: 63% – рекрутери і сорсери, 11,8% – HR-менеджери, 14,2% – тім ліди, керівники відділів, НRD. Інші 11% обіймають інші посади.
• Щодо досвіду роботи: більше половини українських і польських респондентів – 52% і 50,3% відповідно – мають досвід роботи від 1 до 5 років; 26,5% і 30,1% відповідно – 5-10 років у професії. 

Як бачимо – соціально-демографічний профіль обох груп дуже схожий. 

Хто скільки працює?

Навантаження. 55% українських рекрутерів та HR працюють 40 годин на тиждень, без овертаймів. І лише 28% з них стверджують, що постійно перепрацьовують. Серед керівників – 45% постійно перепрацьовують.

У Польщі 65,5% рекрутерів працюють 40 годин на тиждень, а 23,7 – працюють понаднормово. А от більша половина HR-ів (54,5%) працюють понад 40 годин на тиждень.

Більшість керівників рекрутинг-команд (42,9%), як і їх українські колеги, працюють понад 40 годин на тиждень.

Закриття вакансій. 53% українських респондентів закривають до 3-х вакансій на місяць і 6,5% – понад 10 вакансій на місяць. У Польщі – до 3-х вакансій в середньому закривають 40,9%, проте 11,3% – більше 10 вакансій на місяць.

Бачимо, що навантаження на фахівців обох країн відрізняється несуттєво. Можемо навіть зробити припущення, що, зважаючи на війну, українські фахівці краще балансують. 

Співбесіди. Для більшості українських респондентів (37%) – це максимум 5 співбесід на день. Але 12,5% опитаних скаржаться, що доводилося проводити і понад 10 співбесід. Польські дані приблизно в тій же площині: для більшості (35,6%) – це теж максимум 5 на день, але для 13,7 – може бути і 10.

На що витрачається більше часу. Для українських фахівців – це пошук кандидатів, проведення співбесід, комунікація з кандидатами та скрінінг. Також «з’їдають час» тривалий процес погодження кандидата з замовником, ведення звітності, підготовка до співбесід. 

А от польські колеги на 1 місце поставили саме проведення співбесід, а вже потім пошук кандидатів. Далі вони відзначили аналіз резюме і вибір кандидатів, рутинне ведення документації. А ще їх напружує внесення даних про нових співробітників в систему і бюджетування.

Що говорять про автоматизацію 

На питання, чи користуєтеся системами для автоматизації рекрутингу, 60% українських респондентів відповіли ствердно, згадавши CleverStaff, Hurma, Datex Recruit. Серед польських респондентів цей показник вище – 64% використовують професійний софт. Причому найбільше ним користуються саме сорсери – 86%, керівники рекрутингових команд – 69% і вже потім рекрутери – 66%. У Польщі найбільш поширені e-Recruiter, Traffit та власні ATS.

Більшість респондентів з обох країн вважають, що основна задача софту – систематизація даних, автоматизація рутини, заощадження часу, спрощення ведення та використання бази кандидатів. При цьому вони прагнуть нових поліпшень своїх систем, таких як прискорення закриття вакансій, організації комфортної командної роботи, підвищення ефективності попереднього відбору кандидатів тощо.

Задоволеність організацією роботи

На «4-ку» задоволені 44,9% українських і 43% польських фахівців. Вкрай незадоволені – 1,8% і 3% відповідно. Як бачимо, співвітчизники більш задоволені ☺.

Цікавий факт: фахівці обох країн, які працюють з ATS, організацію своєї роботи оцінюють вище ніж ті, хто працює без софту. 

Стосовно покращень: спеціалісти без АТS прагнуть саме систематизації роботи, хочуть чітко розуміти свої задачі, бачити свій прогрес і досягнення, швидше знаходити кандидатів. 

Українські фахівці, які вже використовують ATS, хочуть покращень дещо іншого “ґатунку”. Наприклад, більшого розуміння ситуації від замовника, коли той висуває нереалістичні вимоги або надає лише негативний фідбек. Або поліпшення комунікації і всередині команди, і між відділами. 

Своєю чергою, польські колеги зазначають, що автоматизація підвищує мотивацію, з’являється простір для менш пріоритетних, але важливих завдань, а також можливість приділяти більше часу діяльності, пов’язаній з досвідом кандидата. 

Тобто всі вони операційно вже налагодили роботу, заклали «фундамент», і тому прагнуть покращувати те, на що софт не впливає напряму.

Стрес на роботі

Опитування показало, що на роботі постійно стресують 54,4% українських HR’ів. Аж 70% польських респондентів мали досвід професійного вигорання. І найчастіше вигорають саме HR-менеджери і HRD. Причому більшість з них працюють стандартні 40 годин на тиждень і користуються спеціальними софтами для автоматизації рекрутингу. Тож в чому причина?

Виявилось, що найбільше засмучує і демотивує більшість українських рекрутерів і HR  саме відсутність позитивного фідбеку від керівництва. Своєю чергою, більше половини керівників демотивовані через надвелике навантаження на роботі. 

Польські рекрутери більше за все тривожаться через високі вимоги з боку керівництва, невідповідність винагороди компетенціям, одноманітні завдання. Також страждають через токсичну атмосферу в колективі, роботу в стані постійної активності, без можливості перемикатися на більш спокійні завдання, відсутність підвищення заробітної плати. 

Що рятує?

Як бачимо, повернутися у спокійний стан при стресі фахівцям обох країн допомагають схожі методи: спорт, прогулянки, діти, собаки, пауза і зміна фокусу ☺.

Найбільшу радість та задоволення від роботи в обох груп викликає закриття вакансій. Хоча українські фахівці цьому радіють більше і прагнуть позитивного фідбеку ☺ Польські колеги більше зосереджені на власному прогресі, а вже потім переймаються зворотнім зв’язком. 

Що допомагає працювати ефективніше?

Цікаво, що українським рекрутерам і HR (якщо вони користуються ATS), для результативної роботи в першу чергу важлива саме підтримка керівництва та команди – вона на 1-му місці. А вже потім – системність в організації процесу. І навпаки: всі опитані, хто працює без софту, спочатку прагнуть системності в роботі, а вже потім – допомоги та підтримки колег.

Польські рекрутери в рівній мірі наголошують на важливості підтримки команди і наявності софту. А ось HR-менеджери та керівники на перше місце поставили підтримку менеджменту, потім – системність в роботі і професійний софт.

Чи помічає здобутки керівництво?

Здобутки українських фахівців керівництво помічає частіше. При цьому спостерігається закономірність, що частіше це відбувається у компаніях, в яких є ATS. Це пояснюється тим, що софт збирає та оцифровує дані з ефективності роботи того чи іншого фахівця. Але… польських колег більше хвалять на словах, але менше платять премій ☺  

Стосунки в команді

Як бачимо, українці виглядають більш задоволеними на роботі, ніж польські колеги.  

Звільнитись чи залишитись?

Більшість українських і польських респондентів не планує змінювати сферу діяльності у найближчій перспективі. 

Але бачимо, що майже в 2 рази більше польських фахівців вже ухвалили для себе це рішення. Також приблизно порівну вже замислюється над цим питанням. Це досить суттєва кількість спеціалістів, які певною мірою незадоволені або демотивовані через фактори, які ми зазначили вище. 

Висновки 

Опитування показали, що:

• переважна більшість українських і польських респондентів мають більш-менш помірне навантаження на роботі. Це стосується і овертаймів, і середньомісячного закриття вакансій, і злагодженості робочого процесу в цілому – показники ефективності в обох країнах схожі;
• найбільше часу в українських фахівців забирає саме пошук кандидатів, а вже потім – проведення співбесід, комунікація з кандидатами тощо. А от польські колеги на 1 місце поставили саме проведення співбесід, а вже потім пошук кандидатів та інші задачі; 
• 64% респондентів користуються системами для автоматизації рекрутингу, випереджаючи українських колег (60%). Але при цьому організацією своєї роботи співвітчизники задоволені трохи більше; 
• на роботі постійно стресують понад половина українських і польських респондентів. При цьому 70% польських колег мали неодноразовий досвід професійного вигорання; 
• найбільше засмучує і демотивує більшість українських рекрутерів і HR відсутність позитивного фідбеку від керівництва. А польських – високі вимоги з боку керівництва та невідповідність винагороди їх компетенціям;
• польські HR-менеджери більше за українських страждають через токсичну атмосферу в колективі, роботу в стані постійної активності, без можливості перемикатися на більш спокійні завдання, відсутність підвищення заробітної плати;
• працювати ефективніше українським рекрутерам допомагає підтримка керівництва та команди, а вже потім – системність в організації процесу. Польські рекрутери в рівній мірі наголошують на важливості і підтримки команди, і наявності софту;
• здобутки українських фахівців керівництво помічає частіше. При цьому частіше це відбувається в компаніях, в яких є ATS. А от польських колег більше хвалять на словах, але менше платять премій; 
• українці більше задоволені стосунками в команді, ніж польські колеги.

Всі ці фактори доволі критично впливають на психоемоційний стан, а тому заслуговують на увагу всіх, хто працює у сфері Human Resources і дбає про своє ментальне здоров’я.

«Учасники обох опитувань хочуть зрозумілої організації робочого процесу, якісної співпраці з командою, налагодженої внутрішньої комунікації, – коментує Євген Ізотов, CEO CleverStaff. – Для них мають значення не лише винагорода, а й спокій на робочому місці, сприятлива атмосфера. Тому результати, які ми отримали, наголошують на важливості впровадження нових підходів для зниження стресу та запобігання професійного вигорання, технологічне вдосконалення робочих процесів, і обов’язково – аналіз і покращення відносин всередині команд. Бо, виходить, що українські і польські HR більше дбають про інших, забуваючи про свій психоемоційний стан, внутрішні потреби. Мені здається, це пов’язано з надто високим навантаженням, яка виснажує. Щоб якісно працювати з великою кількістю кандидатів, командою, замовниками – треба спочатку дбати про себе. Це як в літаку – спочатку надягай маску на себе, потім на дитину, і врятуються обоє».