Катаклізмів не очікується, але турбулентність є і буде: що показав “Барометр ринку праці”

Портал GRC.ua провів дослідження «Барометр ринку праці 2023 року. Прогнози на 2024 рік», щоб проаналізувати нинішню ситуацію на ринку праці, причини зміни роботи й труднощі, з якими стикаються пошукачі.

З’ясувалися деякі цікаві факти, які досить суттєво впливають на найм. Аналізуємо їх разом зі співавтором, активним учасником і драйвером цього дослідження – Наталією Слинько, керівником напряму рекрутингу та Executive Search GRC.

В опитуванні, яке проводиться вже 15 років поспіль, цього разу взяли участь понад 370 роботодавців і 2400 респондентів із абсолютно різних галузей – від фінансів і ІТ до аграрного сектору і роздрібної торгівлі. 

Опитування проводилось у серпні-жовтні 2023 року. 

Соцдем

Майже половина працюючих респондентів – з українських компаній. 71% з них мають 10 і більше років досвіду. 

Переважно це кияни, майже порівну чоловіки і жінки. Найбільша частка – респонденти віком 46+, що свідчить про вже сформованих особистостей з гідним життєвим і професійним досвідом. 

Причому 85% після початку повномасштабного вторгнення, не виїжджали за кордон і не змінювали роботу.

68% із 2400 опитаних нині працюють, 65% з них – вже шукають або планують шукати роботу. 

Як і де шукають?

Як бачимо нижче, у більшості пошукачів цей процес може розтягнутися на період від 1 місяця до півроку. 19% шукає нову роботу від 3 до 6 місяців – це доволі довго, а значить, свідчить про певні труднощі на цьому шляху.

На думку Наталії, це говорить про те, що роботодавець висуває досить великі вимоги до пошукачів – з одного боку, а з іншого – пропозиції на ринку не задовольняють потреби кандидатів.

Стосовно джерел пошуку: Наталія порівнює сьогоденність з довоєнним періодом 2021 р. – тоді сайти з пошуку роботи теж лідирували, але рекомендації від знайомих сягали понад 56% (у 2023 р. – всього 9%). Ймовірно, це пов’язано з тим, що люди переїжджають по Україні і не можуть спиратися на чиїсь рекомендації. Зараз акцент – саме на job-ресурси, можливо, як на один з найзрозуміліших і доступних способів знайти вакансії. 

Труднощі пошуку і не тільки

Отже, чому саме людина не може довго знайти роботу? Дослідження встановило кілька нагальних проблем.

На 1 місці – проблема знайти роботу з гідним розміром заробітної плати (41%). 

На 2-му – зменшення вакансій «у моїй професії». Це свідчить про так зване структурне безробіття, коли в результаті економічних або технологічних змін попит на деякі професії зменшується або взагалі зникає. Інакше кажучи, структура робочих місць і професійна структура працівників не збігаються. 

Виникає категорія працівників, у яких навички та практичний досвід застарівають, а отже, їх неможливо продати. Такі працівники часто не можуть знайти роботу без відповідної перепідготовки, додаткового навчання і навіть зміни місця проживання. І це велика проблема.

«Не можна сказати, що у нас зовсім не вистачає людей, – говорить Наталія. – Але у нас не вистачає саме тих експертів, які потрібні роботодавцю, і є надлишок фахівців тих професій, які попитом зараз не користуються». 

Серед негативних моментів респонденти також відзначили дискримінацію за віком, відсутність фідбеку від рекрутерів, значно більшу кількість часу і зусиль на пошуки. Роботодавці стали більш вимогливими до кандидатів, в кандидатам треба бути більш активними. 

«Все це доводить, що станом на сьогодні ринок не належить ні роботодавцю, ні кандидату. Він дуже змінився в своїй структурі. В деяких професіях він відноситься до ринку кандидата, в деяких професіях – до ринку роботодавця. Тому не можна сказати, що зараз тотальне безробіття або катастрофічна нестача кадрів, хоча доволі сильний дефіцит відчувають усі компанії», – наголошує Наталія.

Залишитись чи піти?

А тепер давайте подивимося, які фактори можуть утримувати людину на поточному місці роботі крім рівня зарплати, а які – підштовхнути до звільнення.

Бачимо, що можливість працювати віддалено, дружня атмосфера, гнучкий графік роботи, комфорт та безпека, налагоджені відносини з керівником – ось це нині важливо для більшості респондентів. Людям потрібні люди. І відсутність саме цих «опцій» часто провокує звільнення. А от харчування за рахунок роботодавця, подарунки, корпоративи – це вже «не плюшки».

Порівнюючи причини утримання і звільнення, Наталія звертає увагу на те, що серед факторів звільнення можливість працювати віддалено – лише на 5 місці. Тобто наш співробітник готовий їздити в офіс, якщо буде гарна дружня атмосфера і безпечні умови праці. 

На питання, чи надавав ваш роботодавець підтримку (матеріальну, психологічну, медичну, релокаційну) у зв’язку з повномасштабним вторгненням, 57% опитаних відповіли, що ні. «І це нас здивувало, адже інші опитування свідчили, що ця підтримка була або є» – говорить Наталія.

А що по зарплатні?

Ну а тепер до, власне, фінансового питання.  

28% опитаних відзначили, що отримують повний розмір довоєнної заробітної плати. Це досить вагомий показник і великий плюс роботодавцям, які змогли утримати цей рівень. 

В цілому ситуація на ринку дуже не рівномірна – не можна сказати, що всім скоротили або збільшили винагороду. Здебільшого вона знаходиться приблизно в одному й тому ж коридорі +-5%, +-10%. 

Десь відбувалися індексації, десь збільшувалась зарплата за рахунок індивідуальної ефективності – це пішло на користь і стимулювало до додаткового навчання і здобуття нових навичок на роботі. 

На питання, чи готові ви знизити свої зарплатні побажання, якщо виникнуть складнощі з пошуками нової роботи, 62% відповіли, що ні, не готові в принципі, 15% – готові поступитися максимум на 5% «знижки». 

І незважаючи ні на що, 63% українців не бояться скорочень у найближчі півроку. І це дуже позитивний тренд.

Чи готові ми до змін?

До перепрофілювання і освоєння нової професії респонденти налаштовані позитивно – 55% готові до конструктивних змін, щоб заробляти більше.

Проте і тут є нюанси. Готові перейти у робітничу професію і працювати «руками» у разі проблем з працевлаштуванням лише 20%. Ще 20% – готові на це лише в крайньому випадку або в якості підробітку. Інші – ні. 

Досить цікаві факти для роздумів виявили відповіді на питання про вибір професії для перекваліфікації.

З таблиці видно, що найбільший попит складають психологи.

З одного боку, це говорить про те, що професія набуває популярності, і її репутація росте. З іншого – може мати місце нерозуміння того, як багато треба навчатися цій справі.

А як щодо необхідних навичок? GRC наводить цікаве порівняння точок зору на це питання роботодавців і пошукачів. 

Найбільше зауваження з боку роботодавців стосовно кандидатів – це відсутність в останніх критичного мислення, прагнення до вдосконалення, навичок самоорганізації тощо. 

В той же час пошукачі оцінюють свої навички значно вище, ніж їх роботодавці. Їх більше хвилює питання тайм-менеджменту та ведення перемовин. При цьому роботодавці за цими показниками їх оцінюють вище.

Серед важливих навичок роботодавці цілком прогнозовано очікують витривалості, критичного та аналітичного мислення, емоційного інтелекту, розв’язання складних задач.

З точки зору розвитку економіки у воєнних умовах це цілком правильні навички, бо такі випробування проходить не кожна країна.

До речі, у баченні шляхів відновлення країни роботодавці і пошукачі співпадають у багатьох пунктах, таких як боротьба з корупцією, реформування судової системи, створення привабливих умов праці для молоді та сприятливого підґрунтя для інвесторів. В той же час для пошукача державна політика збереження людського капіталу має більше значення, ніж для роботодавця.

Перспективи 

Дослідження показало, що 82% респондентів планують залишатися в Україні. І це дуже позитивний тренд. Але чого чекати?

На думку Наталії, буде зростати запит на експертів у своїй професії: тих, хто вміє самостійно працювати, складати стратегію на своєму рівні, вміють ризикувати, ставити собі задачі і їх виконувати. 

Там, де вимагається експертиза  і специфічні знання (маркетинг, фінанси, продажі, будь-які технічні напрямку) – там буде попит. Адже вже сьогодні на ринку не вистачає фахівців, готових працювати за вимогами роботодавців.

Тому, крім рівня зарплати, компаніям варто шукати нові моделі і сенси для співпраці з професіоналами. Наприклад, запрошувати фахівця, пропонуючи йому виступати ментором і постановником задач, які буде виконувати людина всередині компанії. 

«Я гадаю, що так буде збільшуватися кількість експертів-фрілансерів, які надають послуги на аутсорсі в різних напрямках, включаючи внутрішні (маркетинг, продажі), – ділиться власним прогнозом Наталія. – А тепер щодо відновлення. З одного боку, ми розуміємо, що нам потрібна відбудова, але у якому форматі вона буде відбуватися і коли, за яких умов? Так, потрібні будуть фахівці на будівництвах, фахівці з ШІ, фахівці з автоматизації на процеси, де треба мінімізувати ризики через людський фактор. Але найбільший попит буде на тих, хто може створювати інновації в компаніях. І задача цих компаній – створення сенсів, які зможуть залучити дійсно кращих”.

Більше про дослідження “Барометр ринку праці України 2023” – у відео