Кар’єра і дитина – все реально, якщо ти домовилась з собою

Вагітність і декрет часто подають як паузу в кар’єрі. Але що, якщо паузи не сталося? Що, якщо материнство не зменшило амбіції, а навпаки – зробило їх складнішими та більш усвідомленими? Так-так, реальність поступово змінюється: усе більше жінок доводять, що материнство й професійна реалізація можуть не конкурувати, а доповнювати одне одного.

У цій відвертій розмові Катерина, тім лід маркетингу CleverStaff, відверто розповідає про життя без декрету: про роботу нон-стоп одразу після пологів, страх втратити себе як професіонала, внутрішні переживання, шалений драйв working-mom буднів. Про те, як поєднувати двох дітей, кілька робіт, шлюб і власні амбіції – і чесно зізнаватись, що іноді важко настільки, що хочеться просто плакати.

Отже, говоримо про внутрішні домовленості, підтримку роботодавця, чесність із собою та те, що насправді допомагає зберігати баланс у важливий період життя.

Катя, чи змінився твій підхід до роботи після народження дитини?

Звісно, тепер графік розпорядку дня став в 100 разів насиченішим, а я стала ще більш зібраною та структурованою. Бо коли треба працювати за графіком сну дитини, або за розкладом роботи няні, то треба бути максимально сконцентрованою та уважною, бо кожна хвилина – на вагу золота.

Як ти готувалась до декрету в професійному плані? Чи формувала команду, яка зможе працювати без твоєї щоденної участі на певний період?

По факту, зі мною так і не сталося декрету :). Після пологів я ще ходити не могла, але в Slack заходила :). Насправді у команді моєї агенції з’явилась СЕО, а в команді CleverStaff мене підстрахувала вся команда маркетингу. За що я всім дуже вдячна.

Що тебе найбільше хвилювало – як маму і як професіонала?

Що я не впораюсь, все завалиться і я більше ніколи не реалізую свій професіональний потенціал. Але як мама – я не хвилювалась взагалі. Я дуже чекала на свою дитину, тож мені було важливо змогти реалізувати в собі дві ролі одночасно.

Що для тебе було важливо зберегти в професійному сенсі в цей період – експертність, команду, позицію? Чи вдалось це?

Все. Не просто важливо зберегти, а й розвинути, йти далі в ногу із часом. Бо в маркетингу все дуже плинне, і мені було вкрай важливо не зупинятись, розвиватись та примножувати результати.

Чи змінились твої кар’єрні цілі після народження дитини?

Вони й раніше були досить амбіційні, а зараз вони ще більші, бо тепер прогнозування свого життя відбувається ще більш комплексно – з врахуванням нової людинки у моєму житті. А це, погодьтесь, дуже відповідально.

Як ти уявляла своє нове професійне «я» – як мама і як тім лід – до народження дитини та вже після?

Я дуже боялась, що я коли народиться дитина, то я стану “більш дорослою”, задубію, грубо кажучи. Хотілось продовжувати бути такою ж гнучкою, бути такою ж спритною, швидко приймати рішення і нічого не боятись. Але друга дитина лише додала драйву у моє життя та мою буденність, тому що тепер не те щоб можливості стати “задубілою” нема, я про це навіть не встигаю подумати, тільки “гнусь” під working-mom будні :).

Що, на твою думку, компанії можуть робити краще, щоб підтримати жінок у декреті?

Підвищувати їм зарплату. Бо працювати до появи дитини – це одне. А працювати замість декрету – це титанічна праця. І на те, щоб відмовитись від декрету та продовжувати працювати, мають бути серйозні причини. Або проблеми у фінансах, або велика любов до цієї компанії і трудоголізм. Тому фінансова мотивація у цьому випадку взагалі не зайва, а навпаки, досить справедливий вихід та причина, щоб не звільнитись і не побігти жити своє найкраще життя із пахучою, рожевощокою булочкою.

Чи говорила ти з іншими колегами чи друзями, які вже проходили цей етап? Що порадиш іншим жінкам у схожій ситуації?

Обирати своє та правильно розставляти пріоритети. Для когось краще все ж таки піти у декрет та перепочити, а для когось краще буде все ж таки продовжувати свій професійний шлях, не зупиняючись. Все дуже субʼєктивно.

Чи є в тебе приклади жінок у професії, які надихають на те, що можна поєднувати материнство і кар’єру?

Насправді ні. Епізодично бачу таких жінок в інфопросторі, захоплююсь їхньою силою духу, але прямо щоб наслідувати когось, то ні.

Як ти справляєшся нині, поєднуючи малюка, старшу дитину, чоловіка, роботу (і не одну), як менеджериш усі ці процеси? Що є найскладніше і що є найприємніше?

А в цьому інтерв’ю можна лаятись?:) Я дуже сильно люблю і свою сімʼю, і роботу, але, чесно кажучи, час від часу мене накриває хвиля відчуття, що я б хотіла бути просто мамою, на 100% насолоджуватись материнством, більше часу присвячувати дітям та чоловіку (в мене ще є кішка, між іншим :)). Іноді, через гормони, мені прямо дуже важко опанувати всі емоції, і вони вилітають із мене затяжним риданням та самобичуванням, що я якась не така, неправильна мама, і що в мене нічого не виходить.

Водночас я не уявляю себе “не при ділі”. Усе своє свідоме життя я працюю, з 14 років, а з появою сина (першої дитини) так тим паче. І ще тоді я навчилась долати всі складнощі заради якісного рівня життя. Тому зараз я розумію, що десь мене ці випробування дуже загартували, десь мені допомагає мій характер, а десь любов до свого життя і те яким воно є. Тож, коли складно, я просто намагаюсь собі нагадувати, за що я маю бути вдячна собі. Це дає мені сили і я просто продовжую свій шлях.

Скажи кілька мотиваційних слів наостанок, будь ласка 🙂.

Хочу просто нагадати, що всі жінки, які працюють – титани. Я неймовірно пишаюсь кожною, бо знаю, що ціна за свою реалізацію буває високою та часом може дуже тяжко даватись. Але коли жінка при цьому встигає ще й давати раду іншим сферам життя і все встигає (ну, або майже все!), це дуже захоплює. Така жіноча сміливість, наполегливість та рішучість заворожує. Головне – не боятися і вірити в себе, родину і команду.